А я так вірила тобі
Наївно й чисто, як мала дитина.
І навіть уявити не могла,
яка насправді ти людина.
Знайомство наше, перша зустріч
Невже була це просто випадковість?
Безглуздо зараз думати про це.
Що я знайшла в тобі? Можливо, Загадковість?
Усі несказані слова сплітаю в рими,
Бо може хоч тепер у цих рядках
Я зроблю почуття свої німими
І залишу позаду свій одвічний страх.
Так іноді невиносимо тонко відчувати
Триматися за тебе, як за порвану струну
Мені б хотілось зараз на весь світ кричати
Оте нескорене і вільне: "Я люблю"...
Автор: Мяковська Наталя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2014
автор: veselka