А я ж тебе просила не чіпати
Не заглядати в серця таїну
Бо я ж пообіцяла більше не кохати
Та ти порушив обіцянку мою.
Як сталось так? Як серце відчинилось?
Який пароль до нього підібрав?
Мої думки, як море розчинились
У сотні обіцяних оман.
Невже це трапилось зі мною?
Як знову я довіритись могла?
Я ж пам"ятаю присмак цього болю
Та як і вперше встоять не змогла.
Як пташка я кидалась в просторі пустому
А ти хижак, який лиш ждав момент
Щоб обігріти серця мого втому
І розпочати свій новий експеремент.
Для тебе це лише нова забава
І не вважаєш ти, що це для мене біль
Та пам*ятай: До тебе теж прийде розправа
За сотні скоєних болючих бід.
Ти на собі відчуєш усі струни болю
Й тепер новим акордом буду я
Хочеш відпущу тебе на волю
А хочеш буду я струна твоя.
Можливо, разом ми утворим пісню
І хтось колись її заграє нам
Тоді у серцях наших стане мало місця
Тоді зітремо спогад про обман!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2014
автор: veselka