Чи в янголів буває сивина?
Навіть вони перейнялися горем.
" Чому?! За що?! Не наша ця війна!",
Кричали душі над пшеничним полем.
І стих весь світ... І жайвір замовчав,
Спостерігаючи за падаючим "птахом ".
Лиш нелюд в телефон кричав : " Попав!"
Горіли очі радістю, не жахом.
...А потім на полях збирав трофей...
Перебирав дитячі речі у валізі...
Не закриваючи скляних уже очей
Тілам дитячим, що дивились слізно.
А душі плачуть? Ні. Мабуть що ні...
Бо де пшениця, там було би море!
Смерть косить, не лишаючи стерні...
Війна... У Україні знову горе.
І в янголів буває сивина!
Навіть вони перейнялися горем!
"Чому?! За що?! Не наша ця війна!"
Кричали душі над пшеничним полем...
Валентина Масалига (Uroda)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512404
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2014
автор: Гонорова пані