МОЛОДА І ВІЧНА
Моя земля приємно блискотіла,
За вік душею чистою святою.
Розкішно так на квітах поважніла
Як писака мальована весною.
Моя земля сіяюча в сузір’ї,
На відлунні в горах річок течія.
Краса прекрасна, ніжна на узгір’ї,
У чарі тій, рідна священна моя.
На спокій свій, я з нею засипаю,
У снах надії в мріях сподівання.
Які боронять висі небокраю
Безжурні зорі сяйні до світання.
В дібровах ночі кожен лист радіє,
Спочине сонце натомість і земля.
За ними щастя, віра і надія.
На відлунні з мрії вийде течія.
У руслі світла світлолиця днина,
На моїй землі молода і вічна ,
Стежину квітом покладе для сина
Щаслива долі, словом канонічна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512306
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2014
автор: davud