Водограй душі

Запах  літа  -  терпке  виноградне  вино,
Тінь  бузкова,  що  тане  на  сливі,
Ціла  папка  пожовклих  від  старості  нот
Грає  в  такт  під  мелодію  зливи.

Золотистий  багрянець  на  мармурі  хмар
Після  гніту  негоди  дрімає.
Дзвоном  храму  в  душі,  мов  нежданний  удар,
Твоє  тихе  "люблю"  йде  над  краєм.

Сон  і  спокій  -  щури,  що  втекли  з  корабля,
Гучномовцем  над  вухом  твій  голос.
Моє  серце  -  в  колисці  холодній  маля,
Що  на  звук  повертає  весь  корпус.

Чи  відразу  змирись,  чи  покірно  чекай  -  
Вірне  рішення  звільнить  від  болю.
Я  ж  плекатиму  вірно  душі  водограй,
Поки  він  сфонтанує  любов'ю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512296
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.07.2014
автор: Юлія Кириленко