Під Українським Домом
Під сонцем розпечені східці -
Голодні, нескорені діти…
Погляньте, мої українці,
Ця молодь найкраща на світі.
Учіться мої побратими,
Як варто за волю стояти,
Постаньте рядами за ними,
Вас кличе уярмлена Мати.
Зове вас моя Україна,
Ґвалтована знов ворогами,
Чекає, як рідного сина,
Умита гіркими сльозами…
Вже вкотре „швидка допомога“
Везе янголяток безтями,
А мами вимолюють Бога
Залишити їх поміж нами…
На місце безсилих все нові
З’являються справжні герої…
Серця юні б’ються в любові
До Неньки-України мої.
Під сонцем розпечені східці,
Катовані голодом діти…
Звитяжці, мої Українці!
Як можна таких не любити?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511964
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Микола Паламарчук