ми будем битися...знедолені...без сил...
незрячі очі підіймемо догори,
я буду ангелом...проте...без крил...
для героїзму дочекалися пори.
ми будем битися зі зрадою на плечах,
з ножем що краплями вкраде життя -
і хай згорим в артилерійських печах
задорого продам контужене биття...
ми будем битися...зубами...без набоїв...
рвучи руками плоть катів -
не вдаючись до тих подоб героїв,
що споконвік вважали за братів...
ми будем битися...нехай останній з строю
я ще стою...прикидую приціл -
і тіло хай ущент розбитою стіною
на мить закриє від ворожих стріл...
ми будем битися...та подих затихає
вже бачу ангелів...а я без крил...
до інших посланці злітають...
не варті воїни божественних мірил...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511808
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.07.2014
автор: Турист