Кишенькові бджоли / Композитори

Вечір  настільки  вологий,
Що  я  злизую  з  тебе  ріки.
Літню  спеку,
Польову  втому  –  ти  особисте
Моє  джерело
Усіх  земних
Відчуттів,
І  коли  вони  змішуються
Усі  у  густий  
Брунатного  кольору
Дикий  мед
Я  годую  ним  своїх  кишенькових
Бджіл.
Кровообіг  дотиків  закінчується
Щоранку,  і  починається  
Щоранку  –  
Перманентні  межі  інфініті
Жінки  з  фарбованим
Волоссям
І  прозорою  душею.
Добре,  що  нам  є  про  що  
Поговорити
Після  безсонних  ночей.
Усе,  що  повнилось  тишею
Тепер  замовкає,
І  звучить  голосніше  –  
Щастя  не  знає  октав,
У  нього  своя  мелодія,
І  тільки  композиторів  –  
Двоє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511763
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.07.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин