Історія кохання Дівчини і Чорного Принца Глава 2

Глава  2

Тільки  дома  я  змогла  вирвати  свою  руку  із  його  долоні.  Ах  які  його  очі,  невже  буває  щось  більш  красивіше  та  ідеальніше?  Раніше  я  ніколи  не  вірила,  що  можна  закохатись  у  погляд  людини.  Але  згадуючи  себе,  я  не  змогла  спростувати  цю  теорію.  Я  закохалась  у  нього  з  першого  погляду,  з  першого  дотику,  з  першого  «Привіт».  Він  просто  забрав  мене  у  полон  свого  серця.  Я  ніяк  не  можу  із  нього  вибратись,  а,  можливо,  просто  не  хочу.  Мені  до  болю  приємного,  коли  він  дивиться  на  мене,  коли  обіймає,  дихає  теплим  повітрям  на  вушко,  шепоче  ніжні  слова.  Я  знаю,  що  все  це  міраж,  що  я  йому  потрібна  лише  для  однієї  цілі,  але  перестати  думати  про  нього  рівносильно  смерті  моєї  душі.  Але  поки  він  поряд  зі  мною,  я  повинна  ловити  ці  секунди  щастя,  бо  ж  невідомо  чи  буде  знову  така  можливість.

Я  провела  його  у  свою  кімнату.  Він  з  усіх  сил  намагався  втримати  рівновагу,  але  я  бачила,  що  він  вже  не  спроможний  стояти.  Підійшовши  впритул  до  нього,  я  почала  розщіпати  ґудзики  на  його  сорочці.

-  Що  це  ти  робиш?  –  поцікавився  Тарас.

-  А  що  не  видно?  Роздягаю  тебе.

-  Можна  поцікавитись  з  якою  ціллю?

-  Щоб  лягати  спати.

-  Ми  спатимемо  разом?

-  Ні  зараз  піду  замовлю  собі  номер  у  готелі,  -  єхидно  пожартувала  я.

-  Я  думав  ти  проти  таких  інтимних  стосунків.

-  Яких  ще  стосунків?  –  зробила  я  здивоване  обличчя.  –  Ми  просто  лягаємо  разом  спати,  без  всяких  там  стосунків.

-  Ну  та,  та,  звичайно,  -  іронічно  промовив  він.

-  Та  я  тобі  серйозно  говорю.  І  взагалі  не  вертись,  бо  я  не  можу  розстібнути  ремінь.

-  Тобі  допомогти?  –  в  його  голосі  відчувалась  насмішка.

-  Ні.  Thank  you.  Сама  впораюсь.

Я  зловила  його  погляд  на  своїх  губах,  і  залилась  легким  рум’янцем,  адже  те,  що  я  зараз  роблю  є  не  дуже  культурно.  Але  ж  сам  він  би  не  впорався,  тим  більше  я  не  могла  втратити  можливість  насолодитись  теплом  його  тіла.  Я  ніби  черпала  звідти  енергію.

Ну  от  і  все.  Зараз  він  стояв  переді  мною  в  одних  лише  боксерах.  Я  почувала  себе  ніяково,  адже  не  часто  приходилось  стояти  поряд  з  оголеним  хлопцем,  який  тобі  дихаю  прямо  в  губи.  Але  навіть  ця  ніяковість  не  могла  зруйнувати  атмосферу  цього  інтимного  моменту.

-                Ну  все  можеш  лягати,  -  промовила  я.

-                А  ти?  –  він  запитально  глянув  на  мене.

-                І  я  теж.  Але  ти  перший,  -  я  йому  ніжно  посміхнулась.

Я  була  просто  переповнена  щастям.  Моя  душа  співала  і  раділа.  Я  ніяк  не  могла  повірити  в  це,  що  я  зараз  лежатиму  із  своїм  коханим  хлопцем.  Лише  одна  думка  мені  не  давала  спокою.  Я  знала,  що  для  нього  ця  ніч  нічого  не  означатиме.  І  це  все  болісно  відгукувалось  у  моєму  серці.

Я  зняла  свої  шорти  і  майку.  Я  знала,  що  він  пильно  стежить  за  усіма  моїми  рухами,  оглядаючи  кожен  вигин  мого  тіла,  але  чомусь  ніякого  сорому  я  не  відчувала,  навпаки  мені  було  приємно.  Натягнувши  футболку,  я  полізла  під  одіяло.  Повернувшись  обличчям  до  нього,  я  зрозуміла,  що  лежу  просто  впритул  до  його  грудей.  Мені  так  хотілось  його  обійняти  і  ніжно  погладити,  але  я  не  могла  собі  цього  дозволити,  та  й  не  мала  права.  Я  просто  лежала  і  любувалась  його  чудесними  глибокими  очима.  Зараз  нічого  не  могло  зіпсувати  цього  чудового  моменту.  Я  забула,  що  існує  ще  хтось  на  цьому  світі.  Зараз  є  лише  Він  та  Я.  Дівчинка  і  Чорний  Принц.  За  своїми  роздумами  і  мріями,  я  не  помітила  я  солодко  заснула,  а  моя  рука  ніжно  покоїлась  на  його  теплому  та  сильному  плечі.  Ідеальна  та  нездійсненна  картина  мого  щастя.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511477
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: veselka