я перестану сердити тебе
я вимкну телевізор змию фарбу
флакон дістану піду в АТБ
та стану стану тим казковим скарбом,
хоча.. скажу між нами те бароко
химерами між нами тихий блюз
ти плачеш? дай погляну ще раз в око,
ні, соломинка, звідки взятися там.. флюс?
болить, бідненький зуб і голова
дай поцілую хлопчика у лобик
і руці крутить ніби булава
застрягла сверловиною у тобі
моє ти сонце, крихітка моя
ти втомлений ти втомлений від бруду
і тіло ломить всі свої права
качають ніби "люлі" серед люду
дай ноги я омию рівчаком
по жилам твоїм піду кетанолом
на подушку вкладу пора вже спать
кидай свої журнали.. на підлогу..
не треба більш їх подумки ковтать
тепер вони хай йдуть на допомогу..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511437
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2014
автор: Ольга Ратинська