КаДеБісти
КаДеБісти ще не зникли,
А сховались у верхах…
В рабстві нидіти ми звикли
І в душі панує страх.
Не важливо, як їх звати -
ЕСБеУ або ЧеКа -
Ми чужинці в рідній хаті,
Мічені тавром: „зека“.
Із народження - бандити,
Самозванці і хохли,
Будуть в тюрмах всіх гноїти
І тримати в чорній млі.
Будуть Господом лякати,
Годуватимуть страхом.
Ми їх ідолом прокляті,
Нас заїздили верхом.
Вони кажуть - нас немає…
Українці? - Це не ми,
Наша мова не співає,
З пелюшок хохли німі…
Возвели п’яту колону,
Щоб волала їм „ура“.
Нас мордують без закону,
Для прийдешнього добра.
Призивають їх на чати
Самовладці-королі.
На сльозах звели палати,
На обідраній землі.
Ні, нідевони не зникли,
А слугують крадіям…
До насилля всі ми звикли…
В рабстві коримось панам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511366
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.07.2014
автор: Микола Паламарчук