Журавлиний клич
Над криницею звис журавель,
Коромисло стирчить, як гармата.
Біля печища кущ конопель –
Ось і все, що лишилось від хати.
В бур’янах здичавіли коти,
Мов скелети вошиві собаки,
Чорноземи порили кроти,
У садку вороннє лячно кряка.
Обезлюдніло райське село,
Зруйнувалось дотла, здичавіло.
А колись тут кохання цвіло,
А тепер помирають й могили.
Засихають квітучі сади,
Замоталася гусінь в кокони,
Заросли на стежинах сліди,
Заблудились прадавні канони.
Скоро буде не наша земля,
Чужі ріки тектимуть лугами.
Заголосить Вітчизна моя,
Пошматована вщент ворогами.
Може знову колись оживе,
Як було, Україна садами,
До криниць журавель нас позве…
…Хижий коршак літає над нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510763
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.07.2014
автор: Микола Паламарчук