Нам воля тільки сниться

Нам  воля  тільки  сниться

Мені  тісно  у  дикому  полі
І  порожньо  в  міській  метушні,
Де  блукає  загублена  воля,
В  затяжному,  в  глибокому  сні.

Де,  як  вип`ють,  являється  мова,
Перемішана  гаслами  „геть“,
А  проснуться  -  на  горлі  закови,
Тисне  душу  буденність  суєт.

А  на  чолі  паяци  гигочуть,
За  паяцами  юрми  ідуть,
Поборотись  за  правду  не  хочуть,
А  тут  кістку  під  стіл  подадуть.  

Полонила  усіх  клоунада,
Хвиля  котить  майданами  цирк,
Хтось  горланить  сто  літ  слово  „зрада…“  -
Надвечір`я  проковтує  крик.

Коли  смеркло  -  майдан  затихає,
Утопає  в  старезній  брехні,
Кінця  й  краю  облуді  немає…
Глупа  ніч  і  примара  ві  сні.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510408
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.07.2014
автор: Микола Паламарчук