Розбиватиму росИ краплини,
І штовхатиму вітер у спину -
Розрізаю повітря потоки,
Набираю рум’янець у щоки.
Заплітається простір у коси,
Пахнуть літом недавні покоси,
Ось горбок – мчу на нього щосили,
Швидко з’їду, немов на вітрилах.
Зупинюсь посерЕд..., десь раптово,
Помилуюсь, щоб рушити знову.
Заряджаюсь довкілля красою.
Я веду, але щось веде мною.
Аромати в легенях ранкові,
Слух мелодії взяв світанкові,
Очі втішені зеленню літа,
Почуття потонули у квітах.
Не побачите це із машини.
Дух свободи потрібен людині.
Двоколісного Ви запрягайте,
І на волю у мандри рушайте!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510337
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2014
автор: Серафима Пант