Нащадки
Наші предки явились з віків
Погостити у вільному краї…
Синьо-жовтий на древку висів…
Наче й вільні, а волі немає.
Залишилися душі сумні,
Що зарано прийшли порадіти,
Не горять їх нащадки в борні,
У лабетах всміхаються діти.
Появлюся колись із віків,
До нащадків зайду на гостину,
Порадію - нема ворогів,
Вільно дихає рідна Вкраїна.
Окультурився дикий сусід,
Відступилися зайди далекі
І продовжує славний наш рід
На дахах білокрилий лелека.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510187
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.07.2014
автор: Микола Паламарчук