Давай закуримо місячне сяйво і видихнемо молочний шлях…
Повір, це гарно і надто вільно.. це просто легкий надрив легень.
Давай закуримо й нап’ємось оцту… це лиш іржавий у дошку цвях.
І буде свято посеред буднів і буде світлим один лиш день.
Давай нап’ємось досхочу віскі, чи може пива, текіли з джином?
Це ж надто легко – узяти гору над своїм его й налить бокал.
В духмянім сяйві місячних струменів співати будемо без упину.
Ніхто з оточення не скаже зайвого і не насварить за наш вокал.
…..
Тому що п’яному усе до лампочки… аби лиш місяць в чарці палав…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510064
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.07.2014
автор: Троянда Пустелі