Ти зажди, кохана
Ти сьогодні зі мною прощалась,
Сумна пісня із ночі лилась
І словами зрадливо так гралась,
Мов в останнє знущалася з нас.
А скрипаль награвав без зупинку
І без жалю серця шматував,
Серед ночі оплакував жінку,
Яку я назавжди покохав.
Приспів
Я прошу, я молю: „Ти – зажди..,
Хоч на мить ще зі мною лишися,
Не руйнуй поміж нами мости,
Ну не йди. Ну не йди. Зупинися…“.
Я прошу, я молю: „Ти – зажди..,
Хоч на мить, ще зі мною, лишися,
Не руйнуй, поміж нами мости,
Ну не йди. Ну не йди. Зупинися…“.
Стали раптом, чомусь незнайомі,
Вмерло все від німої туги,
Обірвались думки на півслові,
Серед літа упали сніги.
Ще сильніше в душі защеміло,
Рвала розум безвихідь нічна.
Мабуть враз все повік відболіло,
На півслові порвалась струна…
Приспів
Квітень 2008 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509739
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2014
автор: Микола Паламарчук