Козаку Михайлу Гаврилюку
Козак – четверта сотня
Гаврилюк – четверта сотня,
Оточили „пацани“…
Заморивсь гамселить ротний,
А Михасю хоч би хни.
З козака стягли кожуха,
Здерли срамники штани…
„Пусть замерзнет эта сука“!
А Михасю хоч би хни.
В крижаній воді купають,
Соплі капотять в „шпани“,
На світлини все знімають,
А Михасю хоч би хни.
В козака сіяють очі,
Як волошки навесні,
Палач поруч лезо точить,
А Михасю хоч би хни.
Волоцюга ніж стромляє,
Барабанять стусани,
По спині кийок гуляє,
А Михасю хоч би хни.
Ротний корчить злобне рило,
Вже упріли „братани…“.
„Характерник я, дурили,
І мені все хоч би хни…
Мої вірні побратими
До вас являться і в сни…
Вони тут, лишень незримі…
Й вам не буде хоч би хни…
Козаку дорожче воля,
Не за гроші і чини…“.
Буйний вітер віє в полі,
Біжить січень до весни…
04 лютого 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509158
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.07.2014
автор: Микола Паламарчук