Бог / Генерал Лі

І  справа,  врешті,  не  в  календарях,  а  у  часі,
Що  глибше  пам’ять  –  то  тонші  м’язи,
І  кожен  стилет,  що  проходив  наскрізно,
Був  з  штрих-кодом  твоєї  Вітчизни.

Бо  сонце  палить  ворожу  шкіру,  як  нашу,
Бо  ртуть  проходить  по  всіх  венах  повільно,
Бо  патріоти  ніколи  не  служать  в  запасі,
Бо  найкращий  мир  періодично  приносить  війни.

І  доки  попіл  мішатиме  з  порохом  сніг,
І  доки  зима  триватиме  у  ваших  серцях,
Тільки  любов  буде  точити  маршрути  для  ваших  ніг,
Тільки  терпіння  буде  личити  Вам  до  лиця.

Ніхто  не  буде  вагатись,  крім  ваших  жінок,
Ніхто  не  буде  дужчим  за  ваших  синів,
Смерть  нагадує  парашут,  який  відкриває  Бог,
Коли  йому  радить  покійний  генерал  Лі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508765
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин