розкажіть, де той сивий старий,
котрий нам під бандуру співав?
я не чув ще відвертіших мрій,
що молитвами, що молитвами,
так спадали із зморщених уст!
чорний блиск, наче громом униз,
наче спалахом блискавки з неба -
я - живий!
кава з пластику вже не гаряча,
але ще обпіка гіркотою бразильских полів;
дзвін монет, запах слів,
гул важких дорогезних машин
перемішано із сподіванням...
перший лист, що зжовтів і упав на бруківку...
перший... наче куля від пострілу вбивці!
я - живий?
місто спить, обіпершись мостами...
це - прелюдія слави:
ця бандура і цей посивілий з роками
та недопалком вибитий з снів!
той, що небо тримає своїми руками,
своїм пострілом правду змінив!
я - живий...
23.03.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508341
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2014
автор: Андрій Люпин