Найніжніша сталь

Я  дивлюсь  в  твої  очі  і  думаю,
що  так  мають  виглядати  океани,
гаряче  світло  твоїх  світлин...
ти  для  мене  як  улюблена  книга,
яку  я  повсякчас  ношу  з  собою,
моє  серце  -одномісний  рюкзак  
в  якому  завжди  є  місце  для  тебе:
для  свята,що  має  початок,
але  не  має  завершень,
ти  сильна,ти  не  визнаєш  поразок,
бо  знаєш-  там  де  є  любов
жодних  поразок  бути  не  може:
Вона  довготерпить  і  покриває  все!
Бо  відстань  насправді  
найлегша  з  можливих  нош,
з  тобою  солодкий  і  сніг  і  дощ,
і  радість  світла  і  печаль,
бо  ти  зі  мною  найніжніша  сталь!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508124
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.06.2014
автор: Той,що воює з вітряками