ДВІ ВИШНІ НАВШПИНЬКИ

       ДВІ  ВИШНІ  НАВШПИНЬКИ

Дві  вишні  навшпиньки  сп’ялися  нагору,
В  затишку  шепочуть  листками  в  дворі.
Червона  калина  цвіте  коло  двору,
Радіє  стеблина  травнева  в  зорі.

Проміння  зігріє  хатину  від  сонця,
Гармошка  природи  під  спів  не  згаса.
Веселка  імлиста  сіда  на  віконце,
Голубка  злітає  летить  в  небеса.

Зникає  хмарина  в  блакитній  пустелі,
Сузір’я  у  росах  кругом  на  очах.
Виходе  дівчина,  як  дар  із  оселі,
Волосся  у  квітах  буя  на  плечах.

Бажання  нависло  міцне  проростає,
Гаряче,  жадане  в  крові  запеклось,
Ведіння  несхитно  красу  обіймає,
Чарівне  на  диво  в  косу  заплелось.    

Спокуса  для  ока,  на  погляд  охоча,
Дівчину  стрічає  під  зором  веде.
Красуню  кохає  кохатися  хоче,
Від  дива  такого  очей  не  зведе.


 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507905
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2014
автор: davud