душа прагне спокою
ніжності слова
ласки турботи мішок сподівань
душа екстремалки відразу готова
на вихід із тіла.. летить без вагань
на зустріч п*ятничну
вечірня та змова тримати не в силі
той сонячний сплав
присяде в дорозі поправить основу
зачіску очі загляне в ріку
і знову несеться як качка в осоку
зернятко у клюві врожай на току..
душа невгамовна літає кружляє
аж поки не знайде піднесений стан
а він біля неї як сокіл літає
душа то не м*ясо не кинеш у чан
її не надуриш ту душу глибоку
дістатись захочеш злітай і шукай
вона лише там де гордо й високо
янгол боронить її океан
її океан це фібри і око - синє
як небо кличе в Марокко
тишею запахом пряним щоб соком
з іншою стріти й прикинути план..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507869
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2014
автор: Ольга Ратинська