Вночі....
Місто завмирає з останнім трамваєм
Люди зникають із вулиць майже одночасно
Кроки лунають по бруківці - наче секундна стрілка на вежі
І ти ніби не йдеш а доріжка сама рухається під тобою
Стук коліс - колискова для будинків та його пасажирів
Будівлі - це ті ж трамваї - тільки не рухаються.
Бо значно старіші.
А так, все так само - обшарпані і розписані
Зовні - рекламою, а в середині щось на кшталт "Тут був..."
І там і тут люди проводять достатньо часу :
сидять, сплять, стоять, розмовляють, сваряться, сміються
зізнаються в коханні, обманюють, сумують, знайомляться, співають пісень
хамлять, читають газети, пишуть смс-ки, плачуть, прощаються і виходять...
Вночі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507710
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2014
автор: Ігор Сас