часом люди ідуть аби потім стати одне одному ближчими
пам'ять загортає спогади до м'яких обкладинок снів
я підіймалась до тебе драбинкою осені
аби дотягнутись долонею до весни..
і те що між нами - вірші вагантів покладені на музику Орфа
зашифровані імена латиною їх криптоніми на спині
ми вкладаємо у свої погляди більше сенсу
ніж в уламки понівечених голосом слів..
кам'янієш як Аполлон коли я починаю сміятись
знав би ти що цей сміх - розбитий церковний дзвін
за тим що мало би статись
якби не вибухнула квітка війни
пелюстками крові..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507435
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2014
автор: Майя Грозова