5.
Чи буде радість, чи чека печаль?
Та Бог із тим, лише було б щось далі!
Вогонь поборемо і витримаєм сталь,
Ми козаки, до всього ми бувалі.
Небесна сотня там тебе чека,
А що було? Чи є хто без гріха?
Бог любить всіх, і він усіх прощає,
Мій ангел розповів, а він все знає.
Хоча туди й не треба поспішать,
Наш рідний край нещасний і красивий,
Коли весна, коли у цвіті сливи,
Коли ти хочеш ще усіх прощать,
Колись прийде пора сказать: прощай
Не знаєш ти: на щастя, чи на жаль.
6.
Не знаєш ти: на щастя, чи на жаль.
Ти народився в нашій Україні,
А переміни захопили край,
Твій час попав на лихо переміни.
Не забувай, усі ми українці,
Будь добрим ти у будь якому віці,
На інших не кидайся і не злись,
Хоч боляче тобі й було колись.
За гроші не вбивай, за це карають,
На тому світі в банк не віднесеш.
Що не твоє, собі не забереш,
Від жадоби душа людська згорає.
Ти не заробиш всіх грошей, я знаю,
Бо в цьому світі це все це зветься – майя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507234
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.06.2014
автор: Мірошник Володимир