Із мальовничих сел. Тікають всі до міста
Де людям окрім себе немає більше діла.
Лишаючи домівку, оспівану батьками
Ми покидаєм край, де виросли з буслами.
В коробках живемо, харчуємось шкідливо
Неначе нам життя потомків не важливо.
Невже ви зможете на стіни замінити
Ліса, поля, пташки, блакитну річку?
У місті можна овочі придбати
А у селі з городу позбирати.
Тут сонце, колір неба помічаєш
А в місті за будинками – не бачиш.
У селах один одного ми знаєм
Як бачимо: всміхаємсь, розмовляєм.
А в місті тисячі людей,
Але не знаєш всіх обличчя та імен.
Не забувайте села мальовничі,
Вони найкращі спогади несуть.
Хоть інколи відвідуйте домівку,
Адже вона дала нам суть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507168
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2014
автор: Марфа муф