Все почалося ніби безневинно:
Короткий крок, рух незначний -
Та він проник в розпечені глибини,
Де глина й камінь щирий як рідини,
Їх сколихнув - і грім гучний
Там покотив, немов повільна хвиля,
Що в русі власному росте
І континенти цілі без зусилля -
Як пух і пір'я, як сухе бадилля
Трясе й розгойдує!.. - проте,
Та хвиля ще не досягла поверхні,
Ще жодних проявів нема,
Лише собаки лають безперервно,
Бо їм дають відсутні в Homo нерви
Сигнал: тривога недарма!
А сонечко ласкаво так пригріло
І мліють села і міста...
Та родить вже важке планети тіло,
Переймами тяжкими задвигтіло,
Замовкли пси; згадав Христа
Канонік у забутому костьолі -
Коли - тих поштовхів взнаки -
Колони захиталися, мов кволі,
І він перехрестився мимоволі
Непевним помахом руки...
Аж раптом тиша; ніби зупинився
З причин якихось землетрус,
Чи той канонік щиро так молився,
Чи рух сейсмичний в магмі заблудився,
В земній корі затих, загруз...
...Минулося! - і вщухло все потроху,
Та, певно, спо́кій нетривкий,
Бо знов собаки віщують тривогу,
Канонік набридає знову Богу,
Щоб рух в корі спинив Благий.
Одначе, марно; хвилювання магми
Не від ядра Землі іде,
А ззовні серцевини світу прагне,
Трясе його печінки й діафрагми,
Аж не сховатися ніде́!
Причина ж тривіальна землетрусу,
Але очей не відвести:
Стоїть, косу свою куйовдить русу,
Собою уособлює спокусу,
Таку, що впасти - не спасти.
І вже тремтять будови і споруди,
Бо крок її той робить струс,
Що сколихнув її античні груди, -
Ось рух той починається з-від ку́ди,
Що викликає землетрус!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506558
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2014
автор: Максим Тарасівський