Блакить твоїх очей
Уявою мовчить,
Туди, де ти течеш,
Втекла хоча б на мить.
Цей тихий плескіт хвиль
Вже не такий тепер,
Який прекрасний стиль
Життя твого, Дністер!
Так само як і ти
Пливу разом з всіма.
За сум в словах прости,
Ти там – я тут сама.
Чи важко? Не питай!
Приїду, розповім.
Мене не забувай
І передай це всім!
Будильник забурчав –
Я встала і пішла.
Мій сон в туман помчав
Над хвилями Дністра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506139
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.06.2014
автор: Марина Цуркан