Та я завжди писатиму комусь вірші
такі прості банальні письмена,
від них ніколи не стаємо гірші -
вони різновид терпкого вина.
І мов сорти у винограду різні
слова різняться видом і думками,
сьогодні з силою від куль наскрізні,
а завтра голими бери руками.
Одного разу гірко - як полин
все змушую передавати сум,
на інший раз - медовий плин
замріяних від щастя дум.
Та соромно писать безглузді речі
у цім житті вірші неварті реалістів,
коли брехня всідається на плечі -
погубить всіх немов загін чекістів.
І я такий брехун, як всі поети
лише свої емоції висвітлюю рядками,
не зрозуміти іншим піруети
якими йдуть мої думки стежками.
Блукайте ними, збивайтеся з шляху,
кляніть мене - брехла від Бога,
від мене не отримаєте допомогу,
бо в кожного своя дорога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506104
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.06.2014
автор: Турист