Голос її зовсім дорослого тіла

Вона  повернется…
Стоятиме  тепла  ніч,  
І  наші  тіла  будуть
Липнути  власною
Вологою  один
До  одного
Та  готельної  білизни.
Востаннє  я  бачив
Її  у  червні
Вісім  років  тому
Її  вирізняла  фарба
Довкола  очей
І  власне  очі
Повні  такого  ж
Кольору
Що  й  річковий  
Очерет  у  ніч
На  Івана  Купала.
Відтоді  той
Очерет  шепоче
Зі  мною  минулим
Наче  із  іншого
Світу
Ріка
Яка  пливе  проти
Власної  течії.
Немає  нічого
Ганебного
У  колишній  любові
Немає  нічого
Грішного
У  постійній  потребі
Твоєї  жагучої  вологи
Щемкості  поміж  нами
Готельної  білизни
Як  тонкої  межі
Між  сьогодні  і  вже
Ніколи
І  все  що  носиш  у  своїй
Пам’яті  завжди  буде
Твоїм
Майбутнім
Бо  минуле  твоє
Залишається
У  постелях  твоїх
Колишніх
І  готелях  прикордонних
Міст
Вона  повернеться
Вона  говоритиме
Буде  північ
І  ніщо  не  матиме
Іншого  значення  
Як  ламкий  очерет
Кольору  її  
Очей
Ріка  дотику  її
Долонь
Голос  її  зовсім
Дорослого
Тіла

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505806
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин