Болить мені моя земля,
Її історія кривава,
Моя земля – моя держава,
Моє поранене крило
Стікає кров’ю.
Як же бути?
Як же волю нам здобути?
Як майбутнє сотворити?
Як державу оновити?
Як нам далі в світі жити?
Немає відповідей.. тихо…
Заснуло лихо, тільки вихор
І рій думок та варіантів
У сильних духом протестантів,
Що йдуть на смерть, повір,
Що на шляху їх дикий звір,
Котрий не зна пощади…
Вони спішать, вони спішать
На барикади, барикади!!
18 лютого 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2014
автор: Марина Цуркан