Живу весь час я як попало,-
Ні планів, ні шалених мрій.
І маю те, що « з носа впало»-
Лиш попіл всіх моїх надій.
Життя моє йде хаотично,
Якось буденно, без чудес
І я дивуюся як звично
Думками лину до небес.
«Хто я? Навіщо?»- думка мучить,
«Куди іду і чи прийду?»
Хто відповісти мені мусить?
Де Істину свою знайду?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505372
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2014
автор: LaraS