Серця із криці

   

Як  сон  життя
Перекотилось  полем
І,  дивна  річ,
Все  тут,  зі  мною,  знов…
Про  що  ти  шепчеш  –
Біль  моя  ти,  боле?
Що  все  було,
І  горе,  і  любов…

Але  ж  так  швидко…
Мариться  в  хмаринці,
Там  тінь  моя
І  тінь  так  рідних  лиць…
Скажіть  мені  –
З  якої  треба  криці
Серця  робити
Зараз,  як  колись…

Гримить  свавілля,
Горизонти  плачуть.
Моя  земля,
Переживеш  в  борні?
Ізнов  часи,
Що  скреготом  неначе
Серця  проймають
І  тобі,  й  мені…

11.06.2014г.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504505
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2014
автор: Променистий менестрель