Сповняє серце невимовна біль,
Таке страшне твоє мовчання,
Сигналить колись «наш» автомобіль
Палкій любові на прощання.
Не зрозуміли у стосунках роль,
Актори різних ми сюжетів,
Навіщо ставили в душі пароль,
Не хочу я сумних куплетів.
Але серце лиш тебе кохає,
І не змитити це сльозою.
Тихо голос із душі благає:
"Зажди, йду слідом за тобою».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2014
автор: Плюта Вікторія