Я бачила як розпускалась квітка
І ніжні пелюстки тягнулися до сонця,
Немов дитина туго оповита
Звільняла руки від пелюшки-охоронця.
Що більше пелюсток звільнялось від полону,
Тим більше виділялася її краса,
Ці пелюстки ніжніші від нейлону,
Чарівність більш підкреслить ще й роса.
Радіє квітка коли хтось її замітить -
Тоді вона ще кращою стає.
До себе ще і ароматом вабить
Та й щастя більшого не хоче , що вже є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504292
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: LaraS