а злість - це спонсор твого життя
ненависть - двигун духовного зросту
забиваєш цвяхи у складені хрест-навхрест дошки
на вікні спогадів..
і нікому вже не наздогнати серце що мчить на повній швидкості
ні в якому разі не озирайся назад і не тисни на гальма
тримай рівновагу жінко
балансуючи тоненькою ниткою
розпросторюй чорні ніби смородина крила..
літні ночі короткі та пахнуть бензином і димом
гладкішає розжарений сонцем асфальт під колесами
з легкої руки викидаєш свій apple
на шляху до Одеси..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504254
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2014
автор: Майя Грозова