Роздроблений дощем
світ скреготів і падав.
В уламках обсипав
на землю кольори.
І те, що це усе -
немов неправда й вада,
як замість трунку нам
отрути наварив...
...й обпився сам,
а ми лишились цілі
висіти листями
на подощевім гіллі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504189
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2014
автор: Маріанна Вдовиковська