Верба додолу розпустила віти,
Всміхаються волошками поля,
Горять на сонці кульбаби жовті квіти,
Проснулась і любовю дихає земля.
Прислухайсь, і почуєш жайворонка пісню,
І переливи трелей соловя,
А там в листві шпак гучно свисне,
Над квіткою дзижчить бджола.
Попадеш в розмаїття це,
Неначе у чарівну казку,
Багато літ зозуля накує
І серце прийме ніжну ласку.
Впіймати мить не кожен зможе цю.
Ти постарайсь,зверни увагу на життя.
І зрозумієш все подібно мудрецю,
В серці знайдеш духовну істину буття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503932
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2014
автор: LaraS