Кожне минуле – це наче тривала смерть

Що  з  того,  що  пам'ять  моя
Це  курган  пересипаний
Попелом,
І  губиться  десь
Між
Сотнями
Тисячею
Думок,
Що  з  того,  що  була
Ти  насправді
Псевдо  пророк.
Що  з  того,  що
Пам'ять
Наче  куля  у  животі,
Проростає  корінням,
Наче  у  землю
Сичі,
В  глибину
Твоїх  порожнин
Новоутворенням,
Уздовж
Жил  твоїх
Наче  линв,
Як  досвідчений
Акробат,
Що  з  того,
Коли  ти  один  –  
То  немає  шляху
Назад.
Кожне  минуле  –  
Це  наче  тривала
Смерть,
Живеш  із  ним,
Носиш  в  собі
Як  кров,
І  наче  сталеві
Стержні  у
Рамках  магнітних
Осердь,
У  ньому  пульсує
По  колу  одна
І  та  ж  сама
Любов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503907
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2014
автор: Мирослав Гончарук_Хомин