(пісня)
Присвячую усім небайдужим жінкам-патріотам,
які не стоять осторонь подій в Україні
А мені б коня, ех, гарячого!
Полетіла б вітром у степ.
Бо я – жінка роду козачого
і така, що в разі потреб
буду воювати,
на смерть стояти.
Від ворогів
буду захищати
садки і хати
своїх батьків.
Ой, ти ж, моя доля!
Козацька воля
веде мене у бій.
За свою родину
в лиху годину
стаю у стрій!
Є у мене, ух, шабля гострая.
Чоловік мій вже отаман.
А я україночка про́стая,
не якась пихата мадам.
Люблю танцювати,
пісні співати.
Я краща всіх!
Хочу я кохати
і колисати
дітей малих.
Але моя доля –
козацька воля
веде мене у бій.
У лиху годину
за Україну
стаю у стрій!
Я відріжу, ох, косу чорную.
Не здригнеться навіть рука.
Стану сильною, непоборною,
бо я є дружина козака!
Я за ним без броду
піду у воду,
в вогонь війни.
Нема переводу
нашому роду,
таким, як ми!
Ой, ти ж наша доля!
Козацька воля
веде нас знову в бій.
Ми за Україну
свою єдину
стаємо в стрій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503835
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 07.06.2014
автор: natali.voly