Земля проснулася від сну,
Ростки травички тягнуться з колиски
І з радістю, стрічаючи весну,
Сади вдягнули квіточок намисто.
Солодкий і п’янкий нектару аромат
Трудящих бджілок розбудив.
Роса в промінні сонячнім блищить, мов діамант
І вигляд має, як найкраще диво з див.
Все ожило, все зашуміло.
Пісні птахів злились в прекрасний хор.
А там кульбаби зонтик розпочав танок невміло,
А вітер підхопив і виніс на бугор.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503740
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2014
автор: LaraS