шкода що ми так і не стали ближчими близькості двох осамітнених тіл
а вірші мої і надалі справджуються як сни з четверга на п'ятницю
виростає ніби волосся сум за плечима
і вже торкається лопаток..
ми змирились із тишею як єдиним рятунком нас
бо є такі речі що ніколи не змінюються
можна пробачити будь-яку із образ
а от аби знов полюбити..
дякую богу що все врешті-решт закінчилось
у найцікавіших сюжетів завжди трагічна розв'язка
із ледь помітною посмішкою спогади перечитую
не кажу тобі - до побачення
а кажу - прощавай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503286
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2014
автор: Майя Грозова