1
сльози – мара
біль – то вигадливий присуд
болю в кістках вже нема,
кістки, як наболілий римований ніж,
прямісінько вгачений по лікоть у серце
2
море навіщось пливло у легені,
там зринало човном потопу,
там і смерть лаштувалась зручніше,
на одвірку чудових митей,
щоб тебе несподівано вбити,
щоб мені несподівано снитись
кожної ночі,
кожної клятої безсяйної ночі
3
сні
сні
го
ві
ві
го
ві
бурі
а потім бурі ведмеді
4
пританцьовуючи,
причаровуючи
скелети
дивних скопищ:
і тварин, ось таких, як бізони
і людей, ось таких, як механічні робітники
металургійних заводів
я побачив самотню яму,
і була на дні її вода,
і записано було
на змащеному сумом тісті:
шаман просить дощу,
але тільки не в цьому місті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502771
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.06.2014
автор: Immortal