Знову вдома - чотири стіни
зім*яту сорочку, зім*яті штани
кинув на бильце, заварю чай
знову контакт - мережевий рай,
думи не тут думи десь там
віддані в жертву жорстоким вітрам,
чай у руці обпікає долоні
кров згадками б*є пульсуючі скроні,
очі минають записи й фото
до біса закинута всяка робота,
лише твої Образи, погляд і сміх
а подумки знову згадую гріх...
Та то неважливо - розлитий чай
думам кінець, емоціям край
світло згасив, ковдру дістав
очі закрив і тебе пригадав -
розум малює мрії майбутні,
тихо шкребеться надія в покутті
серце вискакує з клітки грудей -
ти королева, я лиш плебей...
Та звергну закони колючі буття!!!
очі розплющив - звичне життя,
квартира звичайна - чотири стіни
й на бильці забуті зім*яті штани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501840
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2014
автор: Турист