Заспівали горобчики.
Зашуміла земля,
Задзвеніла листочками
Тільки дощик зіляв.
Свіжим літепом вмилася
Синьо - спекотна гладь.
Все довкруг звеселилося,
Перестало дрімать.
В хустку – райдугу вкрилася
Молодиця – Земля.
Щастям вся заіскрилася –
Лине милий здаля.
Милий – дощик невтомливий,
Батько всього життя.
То шаленний, то скромний він,
То реве, то співа.
Пісня та життєдайная –
Гімн коханню, весні,
Материнством осяяній
Молодиці Землі.
Наливаємся пристрастю.
Б”ється кров джерельцем.
Від кохання іскристого
Між Землею й дощем.
1995
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2014
автор: Юрій Прозрівший