Лікуй мене, земля…


Незгодний  я  з  життям  каліки,
З  убогим  станом  жебрака.
Земля  всесильна  має  ліки,
В  її  руці  -  моя  рука.

Впаду  на  землю,  розцілую,
В  її  душі  –  моя  душа.
Тобі  я,  земле,  подарую
Свого  найкращого  вірша.

В  гінкім  буянні,  у  пожежах
Для  мене  суть  буття  відкрий,
Бо  на  незримих  вічних  межах
Я  -  твій  незмінний  вартовий.

То  крик,  то  співи  милозвучні,
Тут  –  солов’ї,  а  там  –  круки.
З  тобою,  земле,  нерозлучні,
В  одно  ми  злиті  навіки.

Коли  ж  піду  я  в  потойбічні,
У  інших  вимірах,  світи,
Спізнаєм  ми  чуття  космічні,
Що  здатні  пам’ять  берегти.

Поля,  ліси  і  бистрі  ріки,
Краса,  що  серце  окриля,
Незгодний  я  з  життям  каліки!
Лікуй!  Лікуй  мене,  Земля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501006
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2014
автор: Івашина В.І. 2