Щосили тиснеш ти на гальма -
Горить червоний світлофор.
Твоя слабкою стала карма -
Тебе не пустять у собор.
Там вже кінчається молебень,
Свіча остання дотліва.
Когось життя на хвилі гребінь
Кида, несе і накрива.
Щосили тиснеш ти на гальма!
Таран! Удар! Душа… Ефір…
Безлюдний острів, привид – пальма,
І ти один, один, мов звір.
Ти не кричиш, бо втратив голос,
Ти не біжиш – немає ніг,
Мов одинокий кволий колос,
Грудьми на спраглу землю ліг.
Тепер хоч лайся, хоч молися,
Відкритий ти усім вітрам,
Закрили храм і не просися -
Ослабла карма, зникнув чарм.
Щосили тиснеш ти на гальма -
Горить червоний світлофор.
Безлюдний острів, привид – пальма,
Притулок вбивць, земля потвор.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500806
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.05.2014
автор: Івашина В.І. 2