Ти більше не потрібен мені. Йди!
Під три чорти, до неї - куди хочеш!
Я знаю, неможливо зберегти
Усе, чого вже втримати не можеш.
Як бачиш, те малесеньке дівча
В душі моїй без віри помирає.
Я стала старша на одну печаль,
Себе, немов хижачка, захищаю.
Я сильна - загартована життям!
Образи і слова мене плекають.
Іди. І лиш одне собі затям:
Тебе вже в цьому домі не чекають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500632
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2014
автор: Влада Грушицька