Привіт! Ти як там? Пам'ятаєш й досі
як ми зустрілись... вальс у центрі міста?
А нашу надто ранню пізню осінь?
Я також не забув про тебе, звісно.
Ти з тої миті зовсім не змінилась.
Та ні, ще красивішою ти стала.
У мене інша? ні, не появилась.
Мені було тебе безмежно мало...
Питаєш як я? Начебто нормально.
Навчання. Скоро сесія і заліки.
Знайшла роботу? Як це й не банально,
та твої очі знову як ліхтарики...
Ти закохалася? Я радий! Справді радий!
Інакше й не могло насправді бути.
У тебе вади? хах... та звідки в тебе вади?
Я їх не встиг нажаль чомусь відчути...
Спішиш? тебе чекають? що ж бувай!
Ти час від часу перечитуй мої вірші...
Дзвони якось! пиши! не забувай!
А я тебе чекатиму всю вічність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500389
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2014
автор: Любомир Винник